Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Агресивна форма раку молочної залози може використовувати імунні клітини, щоб залучати нервові волокна та створювати сприятливіші умови для росту пухлини. В експерименті на мишах блокування цього механізму не дало нервам проникати в пухлину та суттєво сповільнило її ріст.
Дослідники давно помічали розгалужені мережі нервів усередині великих пухлин. Такі нервові волокна можуть допомагати раковим клітинам виживати, розростатися та протистояти лікуванню, однак механізм їх появи залишався не до кінця зрозумілим.
Команда Університету Оклахоми дослідила цей процес на прикладі потрійно негативного раку молочної залози — агресивної форми захворювання.
Ключову роль, як з’ясували науковці, можуть відігравати макрофаги. Зазвичай ці клітини імунної системи допомагають організму боротися з інфекціями та відновлювати пошкоджені тканини.
Проте пухлина здатна використати їх собі на користь. Потрійно негативний рак молочної залози залучає макрофаги до свого оточення, після чого ті виділяють нейротрофічний фактор головного мозку BDNF.
Цей білок відомий насамперед своєю здатністю підтримувати нервові клітини мозку. Однак у пухлині той самий механізм починає працювати інакше: сигнал BDNF сприяє залученню розташованих поблизу нервів.
“Макрофаги є критично важливим джерелом залучення нервових клітин у пухлину. Хоча макрофаги зазвичай відіграють позитивну роль в організмі, у цьому випадку раку молочної залози вони виконують негативну функцію”, — пояснила доцентка кафедри мікробіології та імунології Медичного коледжу Університету Оклахоми Морін Кокс.
Відкриття підказало дослідникам і потенційно новий підхід до терапії. Замість прямої атаки на пухлину можна спробувати розірвати зв’язок між макрофагами та нервами, якими користується рак.
Цю ідею перевірили на мишах. Дослідники застосували препарат, який блокує передавання сигналів BDNF.
Результат виявився помітним: нервові волокна перестали проникати в пухлини, а їхній ріст суттєво сповільнився.
Однак експеримент на тваринах ще не означає, що такий метод матиме аналогічний ефект у людей. Щоб перевірити, чи може в людських пухлинах працювати той самий механізм, команда окремо проаналізувала дані пацієнтів з агресивним раком молочної залози.
Вищий рівень макрофагів і BDNF у пухлинах був пов’язаний із гіршими показниками виживаності. На думку дослідників, це підтримує припущення, що виявлений у мишей механізм може діяти й у людей.
Отримані результати відкривають можливість для подальших досліджень терапії, яка не лише боротиметься із самими раковими клітинами, а й позбавлятиме пухлину нервової підтримки, яку вона використовує для росту та опору лікуванню.
