Бажання постійно щось жувати не завжди пов’язане з голодом: іноді мозок просто шукає спосіб позбутися нудьги та отримати приємні емоції. Психологиня Сьюзен Алберс із Cleveland Clinic пояснила, чому люди тягнуться до їжі без фізичної потреби та які прості прийоми допомагають позбутися автоматичних перекусів.

Звичка їсти від нудьги часто виникає непомітно. Людина може перекушувати під час перегляду телевізора, монотонної роботи або тривалої дороги, навіть якщо зовсім недавно повноцінно поїла.

За словами психологині Сьюзен Алберс, їжа в таких ситуаціях стає швидким джерелом задоволення. Коли мозку бракує нових вражень, він шукає доступний спосіб отримати стимуляцію, комфорт або змінити настрій.

Однак якщо кожен нудний момент супроводжується перекусом, поступово формується автоматична звичка. Людині стає складніше відрізняти справжній голод від бажання розважитися.

Фахівчиня радить насамперед навчитися розпізнавати сигнали організму. Фізичний голод зазвичай наростає поступово та може супроводжуватися відчуттям порожнечі у шлунку, зниженням енергії або труднощами із зосередженням.

Натомість бажання поїсти через нудьгу часто виникає раптово. Людині хочеться негайно знайти щось смачне, хоча вона могла нещодавно ситно пообідати.

Один із найпростіших способів змінити звичку — зробити невелику паузу перед перекусом. Це допомагає зрозуміти, чи справді організму потрібна їжа, чи причина криється в емоційному стані.

Психологиня також рекомендує визначити ситуації, які найчастіше провокують безконтрольне бажання перекусити. Для одних це тривалі робочі наради, для інших — вечірній перегляд серіалів або дорога додому.

Коли такі обставини відомі, можна заздалегідь підготувати альтернативу. Наприклад, після виснажливої зустрічі вийти на коротку прогулянку, зателефонувати близькій людині або кілька хвилин побути на свіжому повітрі.

Ще один спосіб — змінити звичне оточення. Якщо бажання постійно щось жувати виникає за робочим столом, достатньо ненадовго перейти в іншу кімнату.

Подібний прийом можна використовувати й удома. Замість автоматичного перекусу перед телевізором варто зробити перерву, вийти на балкон або трохи прогулятися.

Сьюзен Алберс рекомендує створити власне «меню проти нудьги» — перелік простих занять, які можуть замінити звичний похід до холодильника. До нього можна включити збирання пазлів, читання, прибирання шухляди, легкі фізичні вправи або розмову з другом.

Головна перевага такого підходу полягає в тому, що альтернативу не потрібно вигадувати в момент, коли вже виникло бажання перекусити. Достатньо обрати одну зі справ, підготовлених заздалегідь.

Окрему увагу психологиня радить приділяти прогулянкам на природі. Зміна оточення, свіже повітря, навколишні звуки та рух допомагають перемкнути увагу й отримати нові враження.

Перебування на природі також може покращувати настрій, підтримувати увагу та зменшувати стрес. Іноді за бажанням перекусити насправді стоїть втома або потреба трохи порухатися.

Для боротьби з нудьгою можна спробувати вправу «5–5–5–5–5». Вона передбачає пошук п’яти справ, які можна виконати зараз, п’яти людей для спілкування та п’яти способів відволіктися.

Крім того, потрібно назвати п’ять місць поблизу, де можна відпочити, і п’ять способів розслабитися. Це можуть бути музика, теплий душ, читання, прогулянка або кілька хвилин спокійного дихання.

Допомогти може й невелика зміна повсякденних звичок. Психологиня радить час від часу обирати новий маршрут прогулянки, слухати незнайому музику, знаходити творчі заняття або пробувати щось нове.

Такі дії дозволяють отримувати приємні враження без постійного звернення до їжі. При цьому зовсім не обов’язково кардинально змінювати звичний розпорядок дня.

Водночас фахівчиня застерігає від надмірної самокритики. Якщо людина з’їла печиво або інший смаколик від нудьги, це не означає, що їй бракує сили волі.

Іноді за бажанням поїсти стоїть потреба у відпочинку, спілкуванні чи комфорті. А в окремих випадках людина справді може бути голодною, тому не варто щоразу намагатися відволіктися замість повноцінного приймання їжі.

Епізодичні перекуси через нудьгу самі по собі не свідчать про розлад харчової поведінки, РДУГ або аутизм. Однак якщо харчування починає викликати сильну провину, сором, тривогу або відчуття втрати контролю, ситуація потребує додаткової уваги.

Звернутися по професійну допомогу рекомендують також у випадках, коли людина регулярно з’їдає дуже багато їжі за короткий час або стикається з неприємними фізичними наслідками, зокрема проблемами з травленням. Фахівець допоможе визначити причини такої поведінки та підібрати підтримку відповідно до потреб людини.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover