Світовий океан накопичує дедалі більше надлишкового тепла, а швидкість його нагрівання за останні два десятиліття подвоїлася. У 2025 році океани поглинули близько 23 зетаджоулів додаткової енергії — це приблизно у 40 разів більше, ніж за рік спожило все людство.

Над підготовкою звіту працювали понад 100 науковців із різних країн.

Вони проаналізували дані супутників, океанічних буїв і датчиків, зібрані за понад 40 років.

Світовий океан поглинає близько 90% надлишкового тепла, яке накопичується через діяльність людини, зокрема внаслідок спалювання викопного палива.

У 2025 році океан отримав рекордні 23 зетаджоулі додаткової енергії.

За оцінкою науковців, це можна порівняти з енергією приблизно 12 атомних бомб потужністю, подібною до бомби, скинутої на Хіросіму, які вибухали б щосекунди протягом року.

Температура поверхні океану досягала рекордних значень у 2023, 2024 та 2026 роках.

Накопичення тепла сприяє появі морських хвиль спеки, посиленню штормів і змінам у морських екосистемах.

Підвищення температури води також впливає на рівень моря.

Тепліша вода розширюється, а додатковий внесок у підвищення рівня Світового океану дає танення льодовиків і крижаних щитів.

Із 1999 року середній глобальний рівень моря зростав приблизно на 3,8 мм щороку.

За цей час він піднявся майже на 10 см, а після 2012 року темпи зростання прискорилися.

Ці зміни створюють додаткові ризики для сотень мільйонів людей, які живуть у прибережних районах.

Окремою проблемою залишається закислення океану.

Із 1985 року кислотність морської води зросла приблизно на 17% через поглинання вуглецевих викидів.

Такі зміни ускладнюють формування та збереження мушель і скелетів у коралів, устриць, омарів та інших морських організмів.

Особливе занепокоєння викликає ситуація в європейських морях.

У 2024 році Середземне та Чорне моря пережили рекордні хвилі морської спеки.

На окремих ділянках вони тривали понад 30 днів, а температура води перевищувала середні значення на 4,6°C.

Екстремальні явища вже впливають і на прибережну інфраструктуру.

У 2024 році шторм Луї приніс до окремих районів Іспанії хвилі заввишки близько восьми метрів.

Через негоду загинула одна людина, виникли перебої з електропостачанням і були пошкоджені об’єкти інфраструктури.

В іншому випадку сильний шторм у Ботнічній затоці між Швецією та Фінляндією спричинив падіння рівня моря приблизно на 1,5 метра.

Через це поромне сполучення довелося зупинити на 18 годин.

Значні зміни фіксують і в Арктиці.

За останні 40 років температура поверхні моря там зросла приблизно на 4,2°C.

У період із 1979 до 2025 року середня щомісячна площа арктичного морського льоду скорочувалася приблизно на 190 тисяч квадратних миль за десятиліття.

Це територія, співмірна з площею Іспанії.

В Антарктиці рекордно низький рівень морського льоду у 2022 році збігся з першим зафіксованим випадком масового провалу розмноження імператорських пінгвінів.

Автори звіту пов’язують це зі зміною середовища існування видів, які залежать від морського льоду.

Особливо вразливими до підвищення рівня моря, сильніших циклонів і руйнування коралових рифів залишаються невеликі острівні держави, для яких зміни океану створюють одночасно екологічні, економічні та безпекові ризики.

Генеральний директор Mercator Ocean International П’єр Бахюрель наголосив, що нагрівання океану, підвищення рівня моря та деградація екосистем є взаємопов’язаними процесами, які вже мають довгостроковий характер.

Автори звіту закликають продовжувати постійний моніторинг океанів, щоб уряди та місцеві громади могли заздалегідь оцінювати ризики та готуватися до майбутніх змін.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover