У спілкуванні з людиною, яка постійно маніпулює, перекладає провину та провокує сильні емоції, найважливішим стає не переконати її, а змінити власну реакцію. Клінічна психологиня Сьюзан Спайсер радить менше емоційно включатися, чітко ставити межі та поступово зменшувати залежність від таких стосунків.

Першою стратегією психологиня називає відмову від сильних емоційних реакцій. Якщо відповідати на провокації гнівом, сльозами чи благаннями, увага швидко зміщується з поведінки іншої людини на саму реакцію.

Другий крок — перестати постійно виправдовуватися, сперечатися, захищатися та детально пояснювати свої вчинки. Така модель поведінки відома як JADE і часто лише затягує конфлікт.

Спайсер також радить уважно стежити не за обіцянками, а за реальними діями людини. Газлайтинг, перекладання провини та проекція можуть повторюватися, тому важливо помічати саме сталі моделі поведінки.

Ще одна важлива стратегія — чіткі межі. Йдеться не про спробу змусити іншу людину змінитися, а про визначення власних дій, наприклад припинити розмову, якщо співрозмовник починає кричати.

П’ята порада — максимально обмежити доступ до себе. Якщо повністю припинити контакт неможливо через родинні зв’язки або спільних дітей, психологиня радить робити спілкування коротким, нейтральним і суто по суті.

Для цього може застосовуватися і тактика «сірого каменю». Її суть полягає в тому, щоб не давати яскравої емоційної реакції на провокації, відповідати стримано та зберігати спокійний тон.

Окремо Спайсер радить не намагатися «перемогти» людину в кожній суперечці. Значно ефективніше поступово будувати окреме життя, у якому її вплив стає мінімальним.

Для цього можуть знадобитися відновлення здорових стосунків, робота з наслідками травматичного досвіду та звернення до фахівця з психічного здоров’я, якщо попередні стосунки суттєво вплинули на емоційний стан.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover