Чоловік виявив, що через зламаний онлайн-банкінг на його ім’я оформили кредит на 231 тисячу гривень, а з рахунку зникли ще 32 тисячі його власних коштів. Суд зобов’язав банк повернути викрадені гроші та визнав відсутність права вимагати від клієнта погашення кредитів, оформлених без його участі.

Історія почалася в березні 2025 року. Чоловік зайшов у банківський застосунок і 12 березня несподівано побачив на картці для виплат 110 тисяч гривень, походження яких йому було невідоме.

Того ж дня він звернувся до відділення «Райффайзен Банку» в Красилові. Під час перевірки з’ясувалося, що сторонні особи отримали доступ до його онлайн-банкінгу та провели операції від його імені.

Як встановив суд, 9 березня від імені клієнта подали заяву про використання вдосконаленого електронного підпису в застосунку MyRaif. Для цього використали інший номер телефону та дані його закордонного паспорта.

Уже 11 березня від імені чоловіка уклали договір «Кредит готівкою» на 231 тисячу гривень. Його оформили на 72 місяці під 29,9% річних.

Того самого вечора з картки клієнта переказали 32 тисячі гривень його власних коштів. О 19:52 банк зарахував кредитні 231 тисячу гривень, після чого почалися нові списання.

Частину коштів — 50 тисяч гривень — переказали на кредитну картку «100 днів». За матеріалами справи, через неї провели платежі на загальну суму 198 384,97 гривні.

Після виявлення цих операцій правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про крадіжку. У матеріалах провадження йдеться про суму 280 384,97 гривні.

У квітні 2025 року потерпілий звернувся до суду. Він вимагав повернути власні гроші та усунути вимоги банку за кредитними договорами, які, за його твердженням, він не укладав.

29 травня Красилівський районний суд став на бік клієнта. Він зобов’язав банк відновити на картковому рахунку 32 тисячі гривень і визнав відсутність у фінансової установи права вимоги за договором «Кредит готівкою» на 231 тисячу гривень.

Таке саме рішення суд ухвалив щодо споживчого кредиту за карткою «Кредитна картка 100 днів» на 77 357,58 гривні. Отже, справа стосувалася не лише повернення викрадених із рахунку коштів, а й вимог за двома кредитними договорами.

«Райффайзен Банк» оскаржив рішення, однак 2 вересня Хмельницький апеляційний суд відхилив його скаргу. Рішення суду першої інстанції залишилося чинним.

Важливу роль у справі відіграли дані про те, як саме оформлювали кредит. Національний банк у відповіді на скаргу повідомив, що заявку подали з телефона Xiaomi MI 8, яким клієнт раніше не користувався.

Міністерство цифрової трансформації також підтвердило, що відеоідентифікацію особи не проводили. Ці обставини суд розглянув разом з іншими доказами несанкціонованого доступу до банківського облікового запису.

Апеляційний суд врахував правову позицію Верховного Суду: саме банк має довести, що клієнт своїми діями сприяв втраті контролю над персональним ідентифікатором. У цій справі суд дійшов висновку, що банк не довів провини чоловіка у втраті контролю над рахунками.

З’ясувалося також, що 9 березня від імені потерпілого подавали заявки на кредити одразу до кількох фінансових установ. Серед них — Таскомбанк, Акцент Банк, Ідея Банк, Сенс Банк і ПУМБ.

ПУМБ анулював заборгованість та звернувся до поліції. Таскомбанк підтвердив, що сам чоловік заперечив подання кредитної заявки.

Ця справа показує, чому невідомий кредит у банківському застосунку не можна залишати без уваги. Якщо людина виявила позику, якої не оформлювала, або помітила зникнення грошей, насамперед варто зв’язатися з банком через офіційний канал і заблокувати доступ до рахунків, якими могли заволодіти сторонні особи.

Після цього важливо зафіксувати підозрілі операції та подати письмове звернення до банку, зберігши підтвердження його отримання. Також можна повідомити про можливий злочин поліцію та звернутися зі скаргою до НБУ.

Якщо банк продовжує вимагати погашення кредиту, який клієнт заперечує, питання може потребувати судового розгляду. Який саме позов подавати, залежить від обставин: у наведеній справі суд не просто розглядав питання чинності договору, а визнав відсутність у банку права вимагати за ним кошти.

Водночас це рішення не означає автоматичного скасування будь-якого кредиту, оформленого шахраями. Для вирішення іншої справи значення матимуть докази несанкціонованих дій, обставини оформлення позики та те, чи зможе банк обґрунтувати свої вимоги до клієнта.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover