Учені майже 30 років стежили за літніми людьми, щоб перевірити, чи здатні вони хоча б приблизно оцінити, скільки ще проживуть. Виявилося, що між особистим прогнозом і реальною тривалістю життя справді є статистичний зв’язок.

У дослідженні взяли участь понад дві тисячі японців віком від 60 років. На початку їх попросили назвати вік, до якого вони очікують дожити.

Протягом наступних 28 років померли понад 1,5 тисячі учасників. Це дозволило вченим порівняти їхні давні прогнози з фактичними даними.

З’ясувалося, що ті, хто очікував прожити довше, у середньому справді жили довше. Цей зв’язок зберігався навіть після врахування віку, статі, стану здоров’я та соціального становища.

Водночас точним передбаченням це назвати не можна. Кожен додатковий рік у прогнозі відповідав лише приблизно 0,12 року фактичного життя.

Більшість учасників узагалі недооцінили власне довголіття. Близько 59% дожили до віку, який колись назвали, або прожили ще довше.

Дослідники не знайшли доказів того, що позитивне мислення саме по собі продовжує життя. Імовірніше, люди підсвідомо враховують своє здоров’я, спадковість, спосіб життя та хронічні хвороби.

Особливо часто респонденти називали вік 80 років. Учені припускають, що люди могли орієнтуватися на відомі показники середньої тривалості життя, хоча для тих, хто вже дожив до 60 років, такі оцінки можуть бути занадто низькими.

Жінки та люди з вищою освітою частіше переживали власний прогноз. Освічені учасники також рідше називали круглі цифри на кшталт 75 або 80 років.

Помилки в таких оцінках можуть впливати і на фінансові рішення. Якщо людина розраховує прожити менше, ніж насправді, вона може неправильно розподілити пенсійні заощадження.

Водночас надто завищений прогноз може змусити людину роками відкладати зайве й обмежувати себе у витратах. Тому автори дослідження радять час від часу переглядати свої очікування з урахуванням здоров’я та життєвих обставин.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover