Український борщ має десятки регіональних варіантів, і різниця між ними значно більша, ніж просто набір спецій. Десь до нього додають гриби й чорнослив, десь яблука, рибу, галушки або буряковий квас.

12 вересня в Україні відзначають День українського борщу. У 2022 році культуру його приготування внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони.

Чернігівський борщ вирізняється поєднанням квасолі, кабачків і кислих яблук. Спочатку варять м’ясний бульйон, окремо тушкують буряк із помідорами, обсмажують моркву, цибулю та корінь петрушки.

Після цього в бульйон додають картоплю, капусту, кабачки, квасолю та засмажку. Наприкінці кладуть свіжі помідори, яблука, сіль, перець і лавровий лист.

Волинський борщ готують із сушеними грибами та чорносливом. Буряк тушкують із томатною пастою, цибулю та корінь петрушки обсмажують окремо, а в бульйон додають капусту й картоплю.

Чорнослив відварюють із цукром і кладуть у каструлю разом із грибами та засмажкою. Саме це дає страві характерний солодкувато-копчений смак.

Кримський варіант має зовсім інший набір продуктів. До м’яса додають перець, кукурудзу, айву, а окремо обсмажують моркву, цибулю та буряк.

Потім овочі, картоплю та капусту перекладають у бульйон і доводять до готовності на повільному вогні. В окремих рецептах до такого борщу додають і перепелині яйця.

Полтавський борщ традиційно готують на птиці — курці, качці або гусці. Його головна особливість — галушки з гречаного борошна.

Для них замішують густе тісто, яке невеликими порціями опускають у підсолений окріп. Готові галушки додають до борщу приблизно за 10–15 хвилин до завершення приготування.

Львівський борщ варять на бульйоні з мозкових кісток. Буряк спочатку доводять до напівготовності, потім тушкують із томатною пастою та оцтом.

Окремо обсмажують моркву, петрушку й цибулю. Ще одна характерна деталь — підсмажені сосиски, які додають уже до готової страви.

Київський борщ готують одразу з яловичини та баранини. У рецепті також використовують буряковий квас, мочені яблука, томати та квасолю.

Яловичину варять у буряковому квасі, а буряк тушкують разом із бараниною. Потім у бульйон додають картоплю, капусту, овочеву засмажку, м’ясо, яблука та квасолю.

Галицький борщ теж не обходиться без бурякового квасу. Буряк тушкують із томатною пастою, моркву, цибулю та петрушку пасерують окремо, а капусту й картоплю варять у каструлі.

Буряковий квас додають приблизно за 10–15 хвилин до готовності. Саме він дає характерну кислинку та насичений смак.

Одеський борщ відрізняється рибою. Найчастіше до пісної основи додають обсмажених бичків, які кладуть у каструлю незадовго до завершення приготування.

Рибу попередньо чистять, за потреби розрізають і обсмажують. Після додавання до борщу страві радять дати настоятися.

Схожий рибний акцент є і в донецькому варіанті. До м’ясного бульйону з квасолею, картоплею та капустою додають кільки, бички в томаті або інші рибні консерви.

У результаті регіональні рецепти відрізняються настільки сильно, що універсального “правильного” борщу фактично не існує. Його смак залежить від місцевих продуктів, традицій і того, що в конкретній родині звикли додавати до каструлі.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover