Зелені помідори, які залишилися на городі наприкінці сезону, можна заквасити з часником, хроном і гірчицею. Для цього не потрібно стерилізувати та закатувати банки: плоди заливають холодним розсолом, залишають для бродіння, а потім переносять у холодне місце.

Для квашення підійдуть не лише зелені, а й бурі та червоні помідори. Важливо відібрати цілі плоди без гнилі та значних пошкоджень, а перед приготуванням ретельно помити їх разом із зеленню.

На трилітрову банку знадобиться стільки помідорів, скільки поміститься в ємність, шість великих зубчиків часнику, одна велика парасолька кропу та шматочок кореня хрону завдовжки приблизно 7–9 сантиметрів.

За бажанням можна додати два листки хрону, по п’ять-шість листків вишні та смородини, а також гострий перець на власний смак. У цьому варіанті рецепта використовують дві не надто пекучі перчини.

Якщо квасять червоні помідори, до них можна покласти кілька гілочок петрушки. Додатковий аромат нададуть базилік, солодкий перець, кілька горошин духмяного перцю та одна гвоздика. Ці добавки необов’язкові.

Розсіл готують із холодної води. На кожен літр потрібно взяти дві столові ложки солі та одну столову ложку цукру. Також знадобиться одна столова ложка гірчичного порошку на літр води: його можна розмішати в розсолі або насипати зверху на помідори після заливання.

Одного літра рідини може не вистачити, щоб заповнити трилітрову банку. У такому разі потрібно приготувати додатковий розсіл у тих самих пропорціях.

На дно чистої скляної банки або емальованої ємності викладають частину кропу, часнику, хрону, гострого перцю та листя. Далі щільно, але без сильного натискання, розміщують помідори, перекладаючи їх рештою ароматних добавок.

Підготовлені плоди заливають холодним розсолом так, щоб рідина повністю їх покрила. Якщо гірчичний порошок не додавали до розсолу, ним присипають помідори зверху.

Під час активного бродіння банку не можна герметично закривати. Кришку достатньо покласти зверху, не закручуючи. Ємність краще поставити в миску або на піддон, оскільки частина розсолу може витекти.

За кімнатної температури активне бродіння за цим рецептом триває приблизно 7–10 днів. Точний строк залежить від температури в приміщенні, тому орієнтуватися потрібно також на стан розсолу та самих помідорів.

Під час квашення рідина може помутніти, а в банці з’являться бульбашки. Це звичайні ознаки роботи молочнокислих бактерій. Коли активне бродіння помітно вщухне, помідори переносять у холодне місце.

Якщо частина розсолу витекла, його рівень потрібно відновити. Помідори мають залишатися повністю вкритими рідиною і під час квашення, і під час подальшого зберігання.

Після завершення активного бродіння банку закривають капроновою кришкою та ставлять у холодильник або холодний льох. Такий спосіб приготування не передбачає герметичного закатування металевими кришками та зберігання в теплій коморі.

Якщо в банці з’явилися пліснява, нетиповий неприємний запах або інші очевидні ознаки псування, помідори не слід вживати.

Ступінь стиглості плодів впливає на смак і текстуру готової закуски. Зелені помідори після квашення залишаються щільнішими, тоді як бурі мають іншу консистенцію. Частину врожаю можна заквасити відразу, а частину залишити дозрівати й приготувати згодом за тим самим рецептом.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover